30 липня на сесії Білоцерківської міської ради не вперше постало питання про компенсацію перевезення громадським транспортом пільгових категорій громадян. Точніше, про повну відсутність такої компенсації. Директор однієї з фірм-перевізників з трибуни вкотре виклав претензії перевізників до міської влади.
Міністерство інфраструктури України дає роз’яснення щодо цього питання. Цитую:
«Частиною другою статті 29 Закону «Про автомобільний транспорт» передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень. Статтею 31 Закону передбачено, що відносини автомобільного перевізника із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором, у якому, зокрема, встановлюється розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати».
Як відомо, до 2016 року компенсація за пільговий проїзд автомобільним перевізникам виплачувалася з коштів, які надходили з державного бюджету (як субвенція на здійснення програм соціального захисту, яка перераховувалась з держбюджету місцевим бюджетам). Управління соціального захисту, як розпорядник цих коштів на місцях, розподіляли їх між автомобільними перевізниками та підприємствами електротранспорту.
У рамках реформи децентралізації, яка розпочалась у 2015 році, з 1 січня 2016 року видатки на відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян включено до видатків місцевих бюджетів. Тобто, разом з додатковими надходженнями до місцевих бюджетів, які з’явилися завдяки реформі, з’явилася і відповідальність місцевої влади за додаткові видатки, у даному випадку – на компенсацію пільгових пасажирських перевезень. У низці українських міст місцева влада ухвалила ефективні програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті.
Проте у Білій Церкві міська влада не хоче чути про компенсацію. Тому сталося те, що й мало статися: постраждали громадяни, які мають законне право на пільговий проїзд. Водії та пільговики постійно сперечаються, доходить навіть до з’ясування стосунків на кінцевих зупинках. Також часто трапляється, коли водій, углядівши пільговика на зупинці, просто проїздить мимо.
Міська влада фактично самоусунулася від вирішення проблеми. Говорить про реформу транспорту, яка має припинити всі нинішні конфлікти між перевізниками і пасажирами, але тільки говорить.
Реально ніякої реформи нема, тому в Білій Церкві й виникає так багато негативних ситуацій, пов’язаних з пільговиками, зокрема з учасниками бойових дій. Питання реформи залишається актуальним – її просто потрібно реалізувати. Відповідальність щодо цього лежить зокрема й на міському голові, тому що він анонсував реформу, але наразі вона звелася лише до переділу ринку перевезень між приватними автоперевізниками.
В Україні достатньо позитивного досвіду реформи міського пасажирського транспорту. Є з кого брати приклад, було б у нашої міської влади бажання це робити. Приміром, сьогодні багато міст застосовують систему валідації та електронного обліку пасажиропотоку в комунальному транспорті, що дозволяє ефективно контролювати і направляти розвиток міського громадського транспорту. Вихід із негативної ситуації – розвивати комунальний транспорт і забезпечувати його сучасними електронними системами. А також, звісно, врегулювати, за чіткою програмою і відповідно до закону, стосунки з приватними автоперевізниками.
Геннадій Джегур, депутат Білоцерківської міської ради, фракція «Європейської Солідарності»
Газета “Солідарність. Київщина”