Під кінець 80-х років, перед розвалом СРСР, у Ворзелі працювали 28 оздоровчих закладів. Нині залишилося лише 12, та й стан більшості з них не витримує критики. Поруч із ошатними маєтками та охайними домівками жителів Ворзеля видніються «уламки» колись найкращих в Україні оздоровчо-лікувальних закладів. Подекуди любителям пошуку пригод у залишених будівлях навіть вдається знайти запчастини старих апаратів кисневої терапії.
Люди вже не хочуть лікуватися в санаторіях Ворзеля за путівками, гарантованими державою. У 2009 році 5 тис. путівок на суму понад 7 млн грн просто повернули, а наступного року ця цифра сягнула майже неймовірних 20 млн грн. Приміром, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС не бажають відвідувати санаторій «Перемога» у Ворзелі через дуже низький рівень обслуговування та різні махінації чиновників та керівництва закладу. Така ситуація не лише з «Перемогою». Така ж доля спіткала й відомий на всьому пострадянському просторі кардіологічний санаторій «Ворзель».
Після проголошення незалежності України «Ворзель» спочатку віддали під опіку Національної академії наук України, а потім, в рамках державної політики приватизації, продали приватним особам. Такі власники мінялися, а санаторій дедалі більше деградував. Про сучасні методи лікування хвороби серця годі було й говорити. Нарешті, 2016 року було порушено справу про банкрутство «Ворзеля». Процес тривав три роки. І ось рішенням Верховного Суду від 12 вересня 2019 року порослий чагарниками та з непокритою подекуди покрівлею кардіологічний комплекс знову повернувся у державну академічну власність.
Для відновлення закладу потрібно багато грошей. Активісти організації «Європейської Солідарності» Бучанської ОТГ розробили проєкт, котрий передбачає спільне державно-приватне управління кардіологічним санаторієм «Ворзель». На їхню думку, тільки такий формат фінансування дасть змогу відновити та навіть примножити напрацювання закладу у сфері лікування серцево-судинних захворювань та онкології за відсутності значного обсягу державних коштів. Державно-приватне партнерство (ДПП) здійснюватиме свою діяльність на основі оформлених договорів та взаємовигідної співпраці.
До речі, станом на 2020 рік в Україні уже укладено 52 договори ДПП, шість із них реалізуються саме на Київшині. Масштабна реконструкція фастівського міського парку культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна, ефективне переобладнання систем теплопостачання в місті Малині — приклади таких ефективних концесій.
Фахівці, які розробляють Програму розвитку Бучанської ОТГ, вважають, що з використанням такого фінансового механізму оздоровчо-рекреаційний потенціал регіону можна буде відновити уже за рік – два. Секрет успіху – застосування західного досвіду та залучення інвестицій і з України, і з Європи.
Дійсно, унікальна природа та оздоровча інфраструктура Ворзеля аж ніяк не втратили свого привабливого інвестиційно-сприятливого клімату. Можливо, й для славнозвісного «Ворзеля» ще не все втрачено.
Олена Мазуренко, газета “Солідарність. Київщина”