На фото – така вода інколи тече з кранів у Бучі. Не можна казати, що таке трапляється дуже вже часто, чи тим паче – постійно, однак жовта іржава, непридатна для пиття вода з кранів давно вже, на жаль, не є особливою дивиною. Ми вже давно звикли до того, що воду для пиття краще купити в магазині, бо довіри до наших водогонів нема.
Так, це сьогодні пекуча проблема для всього світу – вода. Десь нема води якісної для пиття, а десь не вистачає її взагалі, хоч якоїсь. Причина відома – людей на Землі більшає, а води – меншає. За останні 100 років споживання питної води збільшилося усемеро, і нині 40% населення Землі відчувають її дефіцит, а 783 мільйони вже постійно не мають доступу до чистої води. Звідси й тривога у світі, яку Папа Римський Франциск висловив так: «…Запитую себе, чи не рухаємось ми в бік великої світової війни за воду?»
Але світ світом, а що у нас, на Київщині? Глянеш не карту – вся вона змережена синіми жилками річок, озер, водосховищ, ставків. На Україні завжди так: де село – там річка чи ставок. Загалом по Україні – 63 000 річок, 40 000 озер, 1 100 водосховищ, 400 000 ставків — усього 1,3 млн га. І Київщина ніколи не належала до найбідніших на воду регіонів. Один Дніпро чого вартий.
Проте, повторимо, жовта, брудна вода з кранів – не дивина. І це біда, з якою мусимо боротися вже і на повну силу. Дослідження фахівців Київського політехнічного інституту показують, що основні вади водопостачання на Київщині – це застаріле обладнання для доведення води зі свердловин, спроектоване в 60 – 70-х роках минулого століття. Також застарілі системи трубопроводів призводять до того, що вода забруднюється в процесі руху по них. Також вони є причиною проривів ліній і втрат до 30% води. Додаймо сюди ще й забруднення наших річок сміттям та неочищеними стічними водами каналізації, їх обміління і замулення.
Воду у нас можна зробити чистою і безпечною для здоров’я. Потрібні, звісно, гроші й бажання. Не буду зараз говорити про необхідність виваженої державної політики забезпечення українців чистою водою. Політики, підкріпленої належними бюджетними витратами. Це очевидно. Але й на місцях, місцеві органи влади, громади можуть зробити чимало. Реформа місцевого самоврядування, яка триває в країні вже кілька років, збільшила місцеві бюджети в рази, а разом з грішми з’являється можливість вирішувати, нарешті, задавнені соціальні проблеми людей, до яких безумовно належить проблема чистої питної води. Так, грошей ще довго не буде стільки, щоб вистачало геть на все, але на найпекучіші – треба, щоб вистачало.
«Європейська Солідарність» Київщини цілком свідома того, що проблема, про яку ми зараз говоримо, має бути найближчим часом серед найголовніших для депутатів місцевих рад усіх рівнів – від обласної до територіальної громади. З цим переконанням ми йдемо на вибори, проблему питної води ми обов’язково включаємо до програм розвитку громад, які розробляють наші активісти. І раніше наша «Європейська Солідарність» не раз підтверджувала нашу увагу до проблеми конкретними діями.
Упевнений, що раніше чи пізніше (краще – раніше), але всі разом, всією громадою Київщини ми зробимо нашу воду чистою. Мусимо зробити, бо чиста вода – це здоров’я наше і наших дітей, це довге і щасливе життя для мільйонів. Інакше бути не може.
Георгій Цагареішвілі,
голова Київської територіальної організації партії «Європейська Солідарність»,
кандидат у депутати Київської обласної ради